ЗАПРОВАДЖЕННЯ
1 ПРИНЦИПИ ПРИЙНЯТТЯ ІУЧЕТАКРЕДИТОРСКОЙ ІДЕБИТОРСКОЙЗАДОЛЖЕННОСТЕЙ
1.1 Характеристика кредиторської та дебіторської заборгованості
1.2 Розрахунки
1.3 Рахунок 76. Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами
1.4 Облік розрахунків із засновниками
2УЧЕТКРЕДИТОРСКОЙ ІДЕБИТОРСКОЙЗАДОЛЖЕННОСТЕЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СИГНАЛ»
Додаток 1 Оголошення на внесок готівкою
УВЕДЕННЯ
У основі фінансової складової діяльності будь-яких підприємств лежить постійний кругообіг коштів, авансованих для і збуту. У кожному господарському циклі ці гроші повинні відновлюватися, тобто із прибутком повертатися підприємству.
Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами є значним ланкою бухгалтерського обліку, позаяк у процесі фінансово-господарську діяльність у організацій виникають розрахункові відносини, відбивають взаємні зобов’язання, пов’язані з продажем тих матеріальних цінностей, виконанням робіт чи наданням послуг одна одній. З іншого боку, виникають розрахунки з бюджетом із податків, з позабюджетними фондами, з органами соціального забезпечення і страхування, коїться з іншими юридичними і фізичними особами за розрахунками, що випливають із норм, встановлених законодавством чи умовами договору з взаємним послуг.
Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами — тема нині дуже актуальна. Контроль обліку дебіторської та кредиторської заборгованості є одним із головних завдань для підприємства.
Проблема обліку дебіторської та кредиторської заборгованості часто обговорюється різними вченими Криму та провідними фахівцями у сфері бухгалтерського обліку, і оподаткування.
За визначеннямКондракова М. П. (5;с.393) під дебіторської заборгованістю розуміють заборгованість інші організації, працівників і фізичних осіб цієї організації.Кредиторской називають заборгованість цієї організації інших організацій, працівникам і приватним особам, які називаються кредиторами.
>Ржаницина В.С. (13; з. 8) у статті роз’яснює, як визнавати й оцінювати наявну в організації кредиторську заборгованість, відбивати їх у звітності. Причому з кредиторської заборгованістю беруться всі види зобов’язань організації перед будь-якими кредиторами.
Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами
... організації з оплатипраці, з бюджетом за податками і зборами, з позабюджетними фондами, з покупцямиі замовниками, з постачальниками. 1 ПРИНЦИПИ ПРИЙНЯТТЯ ТА ОБЛІКУ КРЕДИТОРСЬКОЇ І дебіторської заборгованості 1.1 Характеристика кредиторської ...
ШубінаТ.В. (16;с.37) у статті пропонує цікаві рекомендації з організації документообігу.
Відповідно до Цивільному Кодексу РФ стаття 196 строк позовної давності за розрахунками між юридичних осіб встановлено у 3 року.
Попова О.В. (12; з. 77) у статті розглядає поняття терміну позовної давності в ДЗ, роз’яснює, як визначити початок течії терміну та її закінчення, у випадках термін переривається, а коли припиняється.
У середовищі сучасних ринкових умов правила диктують покупці, й замовники, яким вигідно спочатку отримати товар чи прийняти роботу, і лише потім розплатитися. Тут інтереси продавця та покупця розходяться,т.к. продавцю хочеться взяти з покупця гроші ще доти, як відвантажить товар.
Як вважає генеральний Войко А.В. (8; з. 37): для постачальника постачання продукції з відстрочкою платежу є досить ризикованою формою розрахунків. Ризик у тому, що відбулося після відвантаження продукції або надання послуг, продавцю доводиться чекати її оплати. Звідси неминуче виникає дебіторська заборгованість та починає обчислюватися позовна давність. Для організації найкраще, якщо вона короткостроковій, оскільки абстрактні кошти швидше повернутися в підприємство й нам зможуть брати участь у інших важливих фінансових процесах.
Дебіторська і кредиторської заборгованості відчутно впливає фінансове становище, використання коштів у обороті, величину прибутку, фактично отриманого звітному періоді. Можна мати потенційно хороші фінансові результати від продажу продукції, товарів, послуг, операційні і позареалізаційні доходи, але що втратити при істотне зростання дебіторську заборгованість.
Дебіторська заборгованість – неминуча стаття балансу організацій. Не завжди ці суми можна стягнути з боржників. Але вони зізнаються безнадійними до стягнення і списуються на збитки.
Втім, заборгованість, яку можна стягнути, можна і по закінчення терміна позовної давності. Проте конкретний перелік таких боргів законодавством не встановлено, тому за її списання виникатимуть суперечки з податковими органами.
У ЛистіУМНС РФ від 27.10.2000 р. №03-12/44931 сказано, що заборгованість визнається безнадійної, коли підприємство-боржник ліквідовано і виведений із державного Реєстру чи коли є відмова суду в стягненні сум боргу. Але практично в підприємства можуть і інші нереальні для стягнення борги, безнадійність яких судом не підтверджено. Їх списання до закінчення терміна позовної давності як і призведе конфлікт з високою податковою інспекцією.
Рекомендується створювати резерви по сумнівним боргах, що дозволяє зменшити оподатковуваний прибуток організації. Порядок формування такої резерву встановлено статтею 266 НК РФ, у якій зазначено який саме заборгованість вважається сумнівною.
У той самий час потрібно виявляти крайню педантичність у розрахунках із кредиторами, своєчасно повертати їм борги, інакше підприємство ризикує утратити довіру своїх постачальників, банків та інших кредиторів, матиме штрафні санкції за розрахунками з контрагентами. Звідси очевидно значення правильних і своєчасних розрахунків із дебіторами і кредиторами.
Завдання моє та мета даної роботи показати основні риси й особливо дебіторської та кредиторської заборгованості, методи управління ними і ведення обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами.
У першій главі розглядатиметься сутність поняття і характеристика дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованістю, способи контролю за ними. Також будуть докладно розглянуті операції з рахунку 76 Облік розрахунків із різними дебіторами і кредиторами мало освітлені у науковій літературі операції з купівлею (продажем) дебіторську заборгованість і наданням послуг, пов’язані з її стягненням з прикладу підприємства А.
Кредиторська заборгованість
... діяльності підприємств-виробників. Загальні відомості про кредиторську заборгованість Кредиторська заборгованість - кошти підприємства, організації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридичним ... кредиторської заборгованості є: договори поставки продукції (робіт, послуг), акти звіряння розрахунків, протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків, векселі, ...
У другій, практичної частини, це завжди буде показано з прикладу конкретного підприємства ТОВ «Сигнал», виконує налагоджувальні роботи зі встановлення сигналізації. За звітний місяць взятий січень. На підприємстві було здійснено розрахунки з підзвітними особами, з працівниками організації з оплаті, з бюджетом із податків і зборів, з позабюджетними фондами, з покупцями і замовниками, з постачальниками.
1 ПРИНЦИПИ ПРИЙНЯТТЯ ІУЧЕТАКРЕДИТОРСКОЙ І
>ДЕБИТОРСКОЙЗАДОЛЖЕННОСТЕЙ
1.1 Характеристика кредиторської та дебіторської заборгованості
Термін «зобов’язання» у початковому значенні — взаємини, через які один бік зобов’язана зробити на користь іншої боку певні дії. У бухгалтерський облік позначаються узагальнюються в повному обсязі зобов’язання, а лише боргові, складові частина майна України та обігового капіталу організації (підприємства).
Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності до них належить економічні зобов’язання господарюючого суб’єкту, визнані і ким оцінено відповідно до загальноприйнятими правилами бухгалтерського обліку. До основним видам боргових зобов’язань належить дебіторська і кредиторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість є сумою боргів, належних організації від юридичних чи фізичних осіб, у результаті господарських відносин з-поміж них, чи відволікання коштів з обороту організації та їх застосування іншими організаціями чи фізичними особами.
Кредиторська заборгованість — це сума боргів одного підприємства іншою юридичною чи фізичних осіб. Вона виникає внаслідок розбіжності часу сплати товар або ж послуги з моментом переходу права власності ними або незакінчених розрахунків з взаємним зобов’язанням, зокрема з дочірніми і залежними товариствами, персоналом підприємства, з бюджетом і позабюджетними фондами, за отриманими авансам, попередньої оплаті тощо.
Кредиторська заборгованість то, можливо припинено виконанням зобов’язань, зокрема заліком, а як і списана як незатребувана (11;с.14).
>Ржаницина В.С. (13; з. 8-9) призводить і описує таку класифікацію кредиторську заборгованість організацій:
- характером зобов’язання, з яких виникла заборгованість;
- статусом кредитора, якого виникла заборгованість;
- по валюті здійснення розрахунків;
- щодо терміну погашення заборгованості.
Класифікація кредиторську заборгованість з підстав:
- за правовою природою виникнення;
- за спрощеною процедурою погашення;
- наявністю забезпечення;
- по черговості погашення.
На відміну від дебіторську заборгованість підприємство у цьому випадку використовують у своєму обороті не його ж кошти, не оплачені їм суми боргових зобов’язань, чому має певні економічні переваги.
Між обома видами заборгованості є багато спільного, але є і певні відмінності. Загальне у тому, що і кредиторська, і дебіторська заборгованість засновані на розриві у часі між товарної угодою і його оплатою і, отже, на функції як кошти платежу. Відмінності з-поміж них виникають через особливості функціонування кожної різновиду боргових зобов’язань.
Кредитна політика підприємства
... максимальної величини (ліміту), певного у кредитному договорі, чи з лімітом заборгованості, коли розмір одноразової заборгованостіклиента-заемщика вбирається у встановленого йому кредитним договором ... роботи персоналу кредитного підрозділи банку (розуміння пріоритетів, цілей, інструментів, методів організації кредитних угод), об'єднує організовує зусилля персоналу, зменшує ймовірність помилок, і ...
У широкому значенні дебіторська заборгованість охоплює всі розрахунки підприємств-постачальників зпредприятиями-покупателями (замовниками) і є кредиторську заборгованість, але вона такою. Дебіторська заборгованість — щодо самостійна категорія. Навіть якщо його вонарезервирована, не можна бути впевненим отриманні боргу вчасно й у повному обсязі. З іншого боку, грошове вимога щодо стягнення дебіторську заборгованість то, можливо відступлено третій особі у вигляді факторингової операції.
Дебіторська заборгованість — це кредит, отриманий постачальників і підрядників, коли організація-покупець отримує товари та від контрагентів без вимоги про негайної оплаті. Переваги такого кредиту полягають у його автоматизмі, простоті і оперативності отримання. Проте надавати відстрочку від слід лише у випадках, коли підприємством знає про свого клієнта і може оцінити його платоспроможність, визначити рівень ризику несплати, яке притому виникає. Такий кредит не вважається безплатним, оскільки який одержує його, зазвичай, втрачає декларація про знижки чи отримує значно менші, змушений буде платити відсотки, й штрафні санкції за прострочення платежу. Тому підприємство, беручи товар позичає, має переконатися у тому, що плату кредит дуже велика.
У Російській практиці кредиторську заборгованість найчастіше відносять короткострокові боргові зобов’язання, що виникають із розрахунків покупців з постачальниками, замовників із підрядниками, підприємств із податковими органами, з персоналом з праці та інших платежах, і навіть за розрахунками майнового й особистого страхування, претензіям і депонованим сумам, по виконавчим листам, належною дивідендам та інших. (2;с.9).
Зобов’язання, відбиті у бухгалтерському балансі як довгострокові і гадані до погашення у звітній року, можуть бути початку цього року як короткострокові. Факт уявлення зобов’язань, врахованих раніше як довгострокові, як короткострокових може бути розкрито поясненнях до фінансової звітності.
Виникнення й необхідність обліку дебіторської та кредиторської заборгованості спочатку пов’язані з наданням від грошей і тих матеріальних цінностей позичає, тобто. з наступним поверненням. З розвитком торгівлі боргові зобов’язання збільшувалися як за кількістю сумам, а й у видам заборгованості. Особливо сприяло цьому розмаїтість способів продажів.
Щоб збільшити обсяг продажу, отже, прибуток від продажу товарів, продавці найнадійнішим і довіреним покупцям вже у старі часи відпускали товар, не вимагаючи негайної оплати, тобто. позичає. Переважна більшість торгових угод між юридичних осіб здійснюється зараз саме так. Організація, що дає товари, роботи, послуг у кредит, є кредитором, а організація, їх отримує, дебітором.
З позиції бухгалтерського обліку дебітором є юридичне чи фізична особа, має заборгованість цього підприємства. Це може бути організація-покупець, неоплатившая відвантажену чи відпущену їй продукцію та інші товари, робочий чи службовець, який одержав аванс на відрядження чи інші витрати, і ще боржники.
Кредитором можна вважати юридичне чи фізична особа, надає організації гроші товари в кредит і має декларація про наступне відшкодування цих засобів у грошової форми чи шляхом обміну інші товари або послуги. У широкому значенні до кредиторам ставляться банки та інші кредитні установи, підприємства, які відпускають продукцію та товари із наступною оплатою (не більше терміну відстрочки платежу), робітники і службовці, яким нарахована, але з виплачена вести, податкові органи у частині нарахованих, але з сплачених податків і прирівняних до них платежів та інших.
Державний кредит та державний борг
... важливим чинником прискорення соціально-економічного розвитку держави. 1.2 Класифікація державного кредиту Державний кредит є також джерелом збільшення прибутків власників цінних паперів, що досягається ... виконує три функції: розподільну, регулювальну і контрольну. Через розподільну функцію державного кредиту забезпечується формування централізованих грошових фондів держави або їх використання на ...
Позики і кредити — у Російському бухгалтерський облік і звітності відокремлені від кредиторську заборгованість і класифікуються як довгострокові і короткострокові зобов’язання. Як заборгованості кредиторам враховують лише суми по неоплаченими рахунками постачальників і підрядників, які подані проти сплаті векселях, заборгованість перед дочірніми і залежними товариствами, перед персоналом організації, отримані аванси, заборгованість до бюджету і позабюджетними фондами, перед учасниками (засновниками), із виплати доходів населення і т.д. Проте якщо про оцінці платоспроможності організації, її фінансового стану і стан, при розрахунку величини чистих активів та інших фінансові показники у складі заборгованості дебіторів і кредиторів враховують всі види позикових і кредитних зобов’язань.
Відповідно дост.822 ДК РФ товарний кредит є позику певних родовими ознаками речей, від звичайного позики тим, що позичальник вправі на виконання укладеного договору вимагати передачі кредитором відповідного майна, але з грошову компенсацію. (2;с.12)
На відміну від товарного, комерційний кредит надається на виконання зобов’язань з продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг. Він може бути здійснений як авансу, попередньої оплати товарів або, навпаки, шляхом надання покупцю відстрочки чи розстрочки оплати придбаних товарів чи надання послуг. Відсотки, стягнуті по комерційному кредиту, є платою користування чужими грошима.
Разом про те дебіторську і кредиторську заборгованість не можна цілковито ототожнювати з комерційним кредитом, бо її існування в що свідчить зумовлено діючими формами розрахунків між організаціями та незадоволеним попитом на грошову масу. До того по неї межах терміну платежу за договором не стягується відсоток.
Найчастіше боргові зобов’язання виникають тоді, коли постачальник відвантажує товари та відбиває своєму активі вимогу до покупцю обсягом вартості поставлених товарів чи наданих послуг. Це вимога має бути покрито зарахуванням відповідної суми коштів на розрахункові рахунку підприємства чи до касиорганизации-поставщика. Є й негрошові форми покриття заборгованості вигляді бартеру. При будь-якій формі задоволення боргових зобов’язань платником, відповідальність їхнє виконання реалізується шляхом звернення попри всі майно організації, перебувало їхньому балансі.
Дебіторська і кредиторської заборгованості безпосередньо з майном підприємства. У правовому сенсі поняття майна включає як матеріальних цінностей і кошти, перебувають у власності від їхнього власника в момент часу, а й матеріальні і кошти, котрі перебувають при інших юридичних і фізичних осіб, право власності, куди належить цієї організації. Дебіторська заборгованістьпредприятия-кредитора належить для її довгостроковим чи поточним (короткотерміновим) активам, оскільки є ті частини майна підприємства, що належить їй за правом, але перебуває в інших. З часом мусить бути компенсували, тобто. оплачена підприємству грошима чи поставкою товарів
Кредитно-модульна система організації навчального процесу
... (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу; ¦ на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) ...
