Грошово-кредитна політика центральних банків
Реферат: Грошово-кредитна політика центральних банків , Запровадження
Ключовим елементом фінансово-кредитної системи будь-якого розвиненої держави сьогодні є центральний банк, промовець провідником офіційної грошово-кредитної політики. Натомість грошово-кредитна політика поруч із бюджетної лежить в основі всього державного регулювання економіки. Відповідно без оволодіння методами діяльності центральних банків, інструментами грошово-кредитної політики може бути ефективної ринкової економіки. У роботі спробуємо коротенько розглянути функції та художні засоби центрального банку під час проведення грошово-кредитної політики, і навіть торкнемося світовий досвід використання інструментів даної політики.
На сучасному розвитку багатьох держав світу дискусія про роль і функціях центральних банків, що почалася практично з їх виникненню, отримала додатковий імпульс. Корінні зміни у колишніх соціалістичних країн і їх перехід до ринкової економіки увиразнили величезну роль центрального банку західного зразка у виконанні найважливіших соціально- економічних перетворень. Нещодавно нового статусу центрального банку прийнятий у Франції, у найвищому рівні йдуть дебати з прав центрального банку Великобританії, обговорюється положення про надзвичайних економічних повноваженнях центрального банку США. Ефективність здійснюваної центральним банком фінансової політики у умовах багато банківські фахівці, вчені України та оглядачі пов’язують його з повноваженнями мірою незалежності він урядових органів.
На нинішньому етапі банківські системи опинилися у епіцентрі впливу двох довгострокових процесів: радикального вдосконалення технологій з урахуванням впровадження автоматизованих систем обробки інформації та коштів далекого зв’язку банківській діяльності; зниження бар’єрів на економічних і полі-тичних межах. Ці процеси відкривають нові можливості для системи платежів і фінансових ринків. У той самий короткий час вони впливають зміну управлінської структури, частиною якого є центральний банк зі своїми особливої роллю регулювання цих процесів.
Роль і значення центрального банку ., Мета грошово-кредитної політики центрального банку.
Будь-яке держава ставить собі мети економічного розвитку, основними серед яких є: забезпечення стійких темпи зростання виробництва, досягнення високого рівня зайнятості, стабільність цін, збереження зовнішньоекономічного рівноваги.
Грошово-кредитна політика держави
... циклу. Вибір методів та інструментів грошово-кредитної політики має бути прерогативою центрального банку, тобто відмінність стратегічних і проміжних цілей грошово-кредитної політики від тактичних має полягати ... центральних банків впливати на емісію грошей та експансію банківського кредиту, що й дало поштовх розвитку монетарних теорій економічних циклів. В основу реалізації грошово-кредитної політики ...
Важливо у своїй відзначити, що з кінцевих, стратегічних цілей існує одна, відповідальність за реалізацію якої несе в усьому світі центральний банк — збереження внутрішньої і до зовнішньої вартості національної валюти. Ця мета досягається з допомогою різних інструментів грошово-кредитного регулювання економіки, суті якого у тому, що центральний банк впливає на обсяг грошової маси спілкуванні й ціну кредиту, тобто. відсоткову ставку. Ці дві компонента перебувають постійно до поля зору центрального банку.
Для стійкого функціонування банківської системи кожної країни також потрібен формування гнучкого механізму грошово-кредитного регулювання економіки, що дозволяє центральному банку ефективно впливати на господарську активність, контролювати діяльність банківських інститутів, домагатися стабілізації грошового звернення.
Грошово-кредитна роль центрального банку з думці голови Ради управляючих ФРС США Алана Гринспэна(1) зводиться до досягнення двох головних цілей: з одного боку, забезпечувати ліквідністю, з іншого — погоджувати ступінь сукупної ліквідності зі стабільними цінами. Якщо фіскальна політика фокусує свої думки на складі — й рівні урядових витрат й підвищення податків, то кредитно-грошова — на необхідного рівня ліквідності у цій економіки. Важливим моментом виявляється запитання про ступінь незалежності центрального банку від уряду, щоб уникнути можливості отримання прямих позик покриття бюджетного дефіциту, оскільки такий спосіб фінансування дефіциту бюджету веде високого рівня інфляції. У цьому під незалежністю розуміється лише деякі з питання про розмежування функцій.
Незалежність центрального банку є досить обмеженою, і її слід розуміти переважно як певну самостійність всередині державного регулювання, суворо у межах повноважень, даних законодавчою владою.
Політика центральних банків ставить своєї кінцевою метою довгострокову стабільність цін, щоб інфляційні очікування не надавали сильного впливу на господарських рішень.
(1) Алан Грінспен Комерційні банки Центральний банк трапилося в ринковій економіці // Питання економіки -1991-№12-С.87-113
Стабільність цін передбачає зниження рівня невизначеності в прогнозах співвідношення цін, мають вирішальне значення для інвестиційних рішень. Проте центральні банки вдаються і решти коротко- і середньостроковим макроекономічним цілям, щоб згладити кон’юнктурні коливання економіки, наприклад, збереження низькі темпи інфляції, аби підтримати економічного зростання. Взагалі заходи кредитно-грошової політики зазвичай надають вплив на економіку й ціни на всі протязі тривалих періодів, оскільки рішенням у сфері цієї політики внутрішньо властива орієнтація у майбутнє. Підтвердженням цього є те що досягнення макроекономічних цілей застосовуються цілі чи показники, які становлять щось середнє між політичними рішеннями і кінцевими результатами, наприклад, темпи зростання номінального і реального доходів чи номінальні чи реальні відсоткові ставки.
Особливість кредитно-грошової політики, як гармати державного регулювання залежить від непрямому характері його впливу виробництва. Така політика може спричинити прийняття тих чи інших господарських рішень учасниками процесу відтворення через зміни фінансових чинників. Процес кредитного регулювання можна розділити на два етапу: першою центральний банк впливає на співвідношення між попитом й пропозицією на кредитно-грошові ресурси шляхом на зміни грошової є і відсоткові ставки, обсягів кредитних операцій, умов кредитування тощо. Відповідно мети кредитно-грошової політики поділяються на проміжні (відсоткові ставки, грошова маса, обсяг кредитів тощо.) і кінцеві (національний дохід, зайнятість, темпи зростання цін т.д.).
Банки и небанковские кредитные организации
... состояние платежного баланса, выступает покупателем и продавцом на международных валютных рынках). Центральный банк определяет и осуществляет кредитно-денежную (монетарную) политику. инвестиционные (кредитующие инвестиционные проекты), инновационные (выдающие кредиты ...
Завдання кредитно-грошової політики можна сформулювати так: пом’якшення циклічних коливань економіки, стабілізація цін, і стимулювання економічного зростання, забезпечення оптимального платіжного балансу. Ці мети за досить тривалий період не зазнали значних змін, лише періодично відбувається зміна пріоритетів і йдуть великі дискусії щодо методах рішеннях поставлених завдань.
У Росії її статус, завдання, функції, повноваження президента і принципи організації і діяльності Банку Росії визначаються Конституцією Російської Федерації, законом «Про Центральному банку РРФСР (Банку Росії) та інші федеральними законами.
Основними цілями діяльності Банку Росії, виділеними у законі «Про центробанку» є:
- «захист й забезпечення стійкості рубля, зокрема його купівельної спроможності і курсу стосовно іноземних валют;
- розвиток виробництва і зміцнення банківської системи Російської Федерації;
- забезпечення і безперебійного функціонування системи розрахунків. Одержання прибутку перестав бути метою діяльності Банку России»(1).
Закон «Про Центральному банку РРФСР (Банку Росії)»// Економіка життя й- 1995- 19 травня
Функції центрального банку
«На етапі формування центральних банків різних країнах їхньої основної функцією було кредитування. Принаймні міжнародного поділу праці та розбудови зовнішньоекономічних зв’язків сфера їх кредитної діяльності постійно розширювалася. У зв’язку з цим поруч із зміцненням становища центрального банку національних фінансових системах зросла їх частка роль і активність в міжнародному кредитовании»(1).
