Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Найбільш зручною є така класифікація бан-ківських кредитів:
1) за основними категоріями позичальників;
2) за цільовим спрямуванням;
3) за строками користування;
4) залежно від забезпечення;
5) за методами надання;
6) залежно від кількості кредиторів;
7) залежно від порядку погашення;
8) за характером і способом сплати процентів;
9) за ступенем ризику.
Виходячи з основних категорій позичальників розрізняють кредити:
- галузям народного господарства;
- населенню;
- державним органам влади.
Залежно від цільового спрямування кредити поділяються на:
- виробничий (поповнення обігових коштів та основних за-собів);
- споживчий (споживчі цілі населення).
За строками користування кредити є:
- строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, в свою чергу, можуть бути:
- а) короткостроковими (до 1 року);
- б) середньостроковими (1—3 роки);
- в) довгостроковими (понад 3 роки);
- до запитання (онкольні) — видаються на невизначений строк. Позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається на розсуд позичальника;
- прострочені — по яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув;
- відстрочені (пролонговані) — щодо яких за клопотанням пози-чальника банком прийняте рішення про перенесення строків пога-шення кредиту на більш пізню дату.
У залежності від забезпечення кредити є:
- забезпечені (ломбардні)— надаються під забезпечення;
- незабезпечені (бланкові) — надаються без забезпечення.
Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов’язання позичальника погасити позичку. Вони пов’язані з великим ризиком для банку, то-му потребують ретельнішого вивчення кредитоспроможності пози-чальника і надаються під більш високий процент.
У країнах з розвиненою ринковою економікою поширенішими є такі форми забезпечення кредитів:
- гарантія, або порука третьої сторони;
- переуступка контрактів, дебіторської заборгованості;
- застава товарних запасів;
- застава дорожніх документів, нерухомого майна, цінних папе-рів, дорогоцінних металів, страхування.
Гарантія, або порука — це зобов’язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності; оформля-ється як самостійний обов’язок гаранта чи поручителя.
Кредити в Україні
... позики та невиконання Урядом своїх обов'язків щодо своєчасного її погашення, до цих облігацій з боку банків дещо мала. ... відсутністю законодавства про іпотеку. У 2000р. уперше почали надаватись кредити талановитій молоді. На період навчання у вищих закладах освіти. ... техніка стає надто дорогою для більшості підприємств, а можливі строки надання кредиту набагато менші, ніж період окупності, капітальних ...
Переуступка контрактів практикується при кредитуванні буді-вельних компаній, що здійснюють регулярні поставки товарів або послуг за контрактом. Боржник переуступає контракт кредитуючо-му банку, внаслідок чого надходження коштів від замовника зараховуються в погашення кредиту.
Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банку рахунку, що вимагає оплати за поставлені позичальником то-вари.
Забезпечення товарними запасами означає, що предметом заста-ви можуть бути:
- сировина;
- комплектуючі вироби;
- готова продукція тощо.
Забезпечення дорожніми документами використовується при кредитуванні експортно-імпортних операцій. Заставою тут висту-пають документи, що підтверджують відвантаження товарів. Такі документи називаються коносамент і накладні.
Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якому предмет застави залишається у заставодавця чи третьої особи. Предметом іпотеки може бути майно, пов’язане із землею, — будівлі, споруди, квартири, земельні ділянки громадян, багаторічні наса-дження тощо.
Заставою по кредиту можуть бути такі види рухомого майна: об-ладнання, машини, механізми, інвентар, транспортні засоби, товари довгострокового вжитку.
Застава векселя чи іншого цінного папера здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного па-пера. Умовою використання цінних паперів як форми застави має бути їх висока ліквідність.
За методами надання кредити поділяються на ті, що надаються:
- у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо по кожному кредиту;
- відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити нада-ються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз із банком умов кредитного договору;
- гарантовані — банк бере на себе зобов’язання у разі потреби надати кредит клієнту визначеного розміру протягом відповідного періоду.
Гарантовані кредити, в свою чергу, можуть бути двох видів:
- а) з обумовленою датою видачі кредиту;
- б) з наданням кредиту в міру виникнення потреби в ньому.
Залежно від кількості кредиторів розрізняють кредити:
- надані одним банком;
- консорціальні, тобто такі, що надаються консорціумом банків, в якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну кредитоодержувачу суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит.
Банк-менеджер займається також розподілом процентів;
- паралельні, що передбачають участь в їх наданні кількох бан-ків. Тут кредити одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених, умовах.
Зважаючи на порядок погашення, кредити поділяються на ті, що погашаються:
- поступово (в розстрочку);
- водночас із закінченням строку кредитного договору;
- у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами.
За характером та способом сплати процентів виокремлюють такі кредити:
- з фіксованою процентною ставкою;
- з плаваючою процентною ставкою;
- зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів (зви-чайний кредит);
- зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (диско-нтний кредит).
Кредити з фіксованою процентною ставкою характерні для стабі-льної економіки. З метою зменшення ризику недоотримання прибут-ку або запобігання збитків в умовах інфляції при видачі кредитів на значні строки банки використовують плаваючу процентну ставку. В цьому випадку у відповідності з кредитним договором процентні ста-вки періодично переглядаються і звичайно прив’язуються до рівня облікової ставки центрального банку та фактичного темпу інфляції.
За ступенем ризику кредити поділяються на стандартні і нестан-дартні. Останні, в свою чергу, бувають:
- кредити під контролем;
- субстандартні;
- сумнівні;
— безнадійні.
